У Житомирі 12 січня відзначали 113-у річницю з дня народження геніального космічного конструктора Сергія Корольова.

Однією з ключових подій цього дня стало підписання угоди про регіонального створення інноваційно-космічного кластера «Полісся». «У листопаді обласна рада підтримала ініціативу музею космонавтики, агроекологічного університету і Державного космічного агентства про створення кластеру.  Наразі ми переходимо до наступного етапу – підписання угоди між 12 першими учасниками: Житомирська ОДА, Житомирська облрада, Житомирська міськрада, ДКА України, Національний центр управління та випробування космічних засобів, Музей космонавтики ім. С.П. Корольова, Житомирський  агроекологічний університет, Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова, Андрушівська народна обсерваторія, ГО “Асоціація Ноосфера”, ТОВ “ЕСРАЙ Україна”, Центр робототехніки та мейкерства “Robot.ON”, ЗОШ №8, – розповів ректор Житомирського національного агроекологічного університету Олег Скидан. – Цій угоді передувала колосальна робота протягом року, пошук партнерів, домовленості, визначення пріоритетних напрямків співробітництва, тощо. Нам вдалося об’єднати представників влади, космічної галузі, освітян, науковців, військових. Сторони зобов’язалися спільно діяти у сферах розвитку сучасних космічних та геоінформаційних систем і технологій для вирішення завдань інформаційної, продовольчої, економічної та екологічної безпеки, управління регіональним розвитком; реалізації історико-культурних та туристичних проєктів; якісної підготовки відповідних фахівців та проведення наукових досліджень у визначених сферах». До слова, у січні  минулого року в Житомирському національному агроекологічному університеті   вперше  відбувся  форум  «Космічні технології для агробізнесу», а у червні – масштабний Національний форум «Корольов. Космос. Житомир», у листопаді  проходила   ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Становлення механізму публічного управління розвитком територій як пріоритет державної політики децентралізації», де представили пілотну концепцію моделі управління регіоном на платформі космічних та геоінформаційних систем, над якою працювали близько 9 місяців. Також керівництво та співробітники ЖНАЕУ беруть участь у  тематичних заходах, виставках по всій країні, налагоджують співпрацю з різними підприємствами й установами. На базі агроуніверситету встановили антенну станцію для прийому інформації з космічних апаратів. Функціонування кластера, у першу чергу, сприятиме розвитку космічних технологій й іміджу Житомирщини. «Що стосується кластера, який разом з агроуніверситетом та обласною адміністрацією було підписано, він дає великий поштовх студентам, адже наукові роботи будуть проводитись, які дуже потрібні нам, українцям», – пояснює перший заступник голови Житомирської ОДА Володимир Федоренко. «Це не тільки початок, а продовження роботи. Найголовніше – це залучення людей і ресурсів у подальшому розвитку й інновацій не тільки в нашому місті, а й в області», – коментує заступниця Житомирського міського голови Марія Місюрова. Начальник Національного центру управління випробування космічних засобів розповідає, що Житомирщина лідирує у розвитку вітчизняної космічної науки. Останнім досягненням називає відкриття регіонального космічного центру на базі Житомирського національного агроекологічного університету. «Я віддаю перше місце Житомирському регіону. Саме за прикладом створення регіонального центру «Полісся» ми зараз створили центр у південному регіоні, в Одесі. У вашому регіоні більшість державних підприємств, ректорів закладів вищої освіти дають повне сприяння. Адже наша мета – створення космічних центрів, аби навчати молодь, щоб вони не виїжджали за кордон, а впроваджували технології і заробляли в Україні», – зауважує начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний.
Спільна діяльність учасників Кластеру здійснюється за такими основними напрямами:
* підвищення рівня конкурентоспроможності регіону за рахунок забезпечення розвитку інфраструктури і високих технологій; 
* створення регіональної системи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і забезпечення системного отримання даних ДЗЗ для задоволення суспільних потреб у сфері безпеки, агропромислового виробництва, земельних відносин, природокористування, розвитку територій, будівництва та інженерних досліджень, екологічного моніторингу, моніторингу надзвичайних ситуацій тощо;
* створення регіональної системи інформаційного забезпечення і моніторингу для нової моделі управління регіоном на платформі сучасних космічних та геоінформаційних систем;
* збереження історико-культурної спадщини;
* створення привабливого туристичного продукту;
* формування позитивного іміджу регіону та його якісного людського потенціалу на базі розвитку сучасних закладів освіти, науки і культури;
* організація проведення комплексних науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт, створення та трансфер сучасних технологій використання космічної інформації відповідно до потреб держави у сферах інформаційної, екологічної, економічної та продовольчої безпеки;
* інтегрування в європейські та світові проєкти (програми) у сфері космосу і космічних технологій, сприяння реалізації відповідних міжнародних і національних науково-освітніх, технологічних та культурних проєктів.