Студенти, які проходитимуть підготовку за цією програмою, володітимуть сучасними методами і технологіями отримання, оброблення та використання інформації за результатами космічного моніторингу Землі.
«Космічний моніторинг є однією з найуспішніших і динамічних інноваційних галузей. Він дозволяє отримати однорідну і порівняльну за якістю об'єктивну інформацію одночасно для великих територій, що практично неможливо у будь-яких наземних дослідженнях. Наразі актуальним питанням є отримання космічної інформації, створення космічних продуктів і надання космічних послуг, – пояснює завідувач кафедри комп'ютерних технологій і моделювання систем Поліського національного університету Юрій Бродський. Практичними прикладами використання космічної інформації є визначення місцеположення (геолокація), зв’язок, телебачення, інтернет, метеодані, GPS-навігація тощо. Ще більш широким і глибоким є професійне використання космічних даних у всіх сферах діяльності людства. На додаток до традиційної військової і розвідувальної сфери, космічний моніторинг використовується практично в усіх секторах національної економіки. Дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу активно використовуються в аграрному секторі та лісовому господарстві, при вирішенні екологічних проблем, ліквідації надзвичайних ситуацій, у нафтогазовому секторі, управлінні надрами, водному управлінні, транспорті, комунікаціях та телекомунікаціях, муніципальному господарстві.
Поліський національний університет – єдиний в Україні заклад вищої освіти, який має повний космлекс наземних станцій приймання інформації ДЗЗ (три станції приймання на 137 МГц, 1,7 ГГц та 8,2 ГГц), лабораторію ДЗЗ з сучасними програмно-апаратними комплексами оброблення космічних знімків, що потенційно дозволяє приймати дані практично зі всіх відомих космічних апаратів ДЗЗ.
«Реалізація комплексного підходу «планування-приймання-оброблення-використання даних ДЗЗ з космосу» дає можливість студентам оволодіти практичними навичками роботи з антенною технікою та різними типами програмно-апаратних комплексів, брати участь в обслуговуванні та модернізації апаратури, бути членом наукових колективів, які розробляють нові методики роботи з даними ДЗЗ та прикладні програмні продукти використання космічних знімків в інтересах широкого спектру користувачів інформації, – говорить ректор Поліського національного університету Олег Скидан. – Крім того, ми співпрацюємо з Державним космічним агентством та Національним центром управління та випробувань космічних засобів у сфері отримання та використання даних ДЗЗ з космосу та інших результатів космічної діяльності, а на базі установ центру є можливість проходження практики і подальшого працевлаштування для наших студентів».
Олег Скидан також додав, що у Поліському національному університеті створено Навчально-науковий центр космічних технологій, є станція дистанційного зондування Землі, а нещодавно презентували Центр геоінформаційних технологій ArcGIS, який займається питаннями практичного використання ГІС технологій у сфері регіонального розвитку, управління надзвичайними ситуаціями, продовольчої, екологічної, інформаційної та соціальної безпеки.
У 2019 році університет виступив ініціатором створення регіонального інноваційно-космічного кластера «Полісся». Відповідну угоду на початку року підписали 12 перших учасників – Житомирська ОДА, Житомирська облрада, Житомирська міськрада, ДКА України, Національний центр управління та випробування космічних засобів, Музей космонавтики ім. С.П. Корольова, Житомирський національний агроекологічний університет, Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова, Андрушівська астрономічна обсерваторія, ТОВ “ЕСРАЙ Україна”, Центр робототехніки та мейкерства “Robot.ON”, ЗОШ №8.
Зараз у Поліському національному університеті працюють над амбітним проєктом зі створення системи попередження та ліквідації лісових пожеж – «Інтегрована система управління ризиками виникнення лісових пожеж з використанням ГІС технологій». Раніше представили пілотну «Концепцію моделі управління регіоном на платформі космічних та геоінформаційних систем», неодноразово обговорювали можливості використання сучасних космічних та геоінформаційних систем в освітньо-науковій та інноваційній діяльності тощо.
«Недоліком вивчення проблематики космічного моніторингу Землі в інших навчальних закладах є відсутність технічної бази і практики прикладного практичного використання результатів космічного моніторингу Землі. Це обмежує знання студентів і цілісність сприйняття процесу моніторингу. Втім, у Поліському національному університеті якраз з цим жодних проблем нема, адже появі спеціальності «Космічний моніторинг Землі» передувала колосальна робота протягом останніх років, – додає ректор Олег Скидан. – Ми підписали низку угод: з Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь», з ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, з Національним центром управління та випробувань космічних засобів, з Державним космічним агентством України. Провели перший форум «Космічні технології для агробізнесу», а через кілька місяців – масштабний Національний форум «Корольов. Космос. Житомир». Наші співробітники брали активну участь у тематичних заходах, виставках по всій країні, налагоджуючи співробітництво з різними підприємствами й установами. На базі університету відкрилася перша в регіоні інжинірингова школа«Noosphere Engineering School», діє лабораторія робототехніки і штучного інтелекту. Наш «космічний» досвід і усі попередні напрацювання я особисто представив учасникам Форуму вищої освіти, який відбувся наприкінці 2019 року. Ми знайшли партнерів та однодумців, наростили суттєвий практичний потенціал і тепер з впевненістю запрошуємо абітурієнтів навчатися за новою і перспективною спеціальністю «Космічний моніторинг Землі», яка дійсно відкриє для них нові горизонти для професійної реалізації».
Загалом фахівці, які здобудуть освіту за спеціальністю «Космічний моніторинг Землі», володітимуть методами і технологіями отримання, оброблення та використання інформації, інтелектуального аналізу даних і прийняття рішень у сферах національної безпеки і оборони, надзвичайних ситуацій, регіонального розвитку, екології та охорони навколишнього середовища, геології та надр, лісового господарства, аграрного сектору економіки.
«Процес космічного моніторингу Землі складається із низки етапів: планування сеансу приймання даних з космічних апаратів ДЗЗ; безпосередньо приймання даних з використанням наземних станцій приймання інформації та попереднього оброблення прийнятих даних; тематичне оброблення даних ДЗЗ з космосу; використання отриманої інформації в системах прийняття рішень на основі геоінформаційних систем (ГІС), – каже керівник Навчально-наукового центру космічних технологій Поліського національного університету Сергій Ковбасюк. – Космічні дані та їх оброблення також є важливим інструментом для ефективного використання і у інших галузях. Тому, поряд з вивченням ДЗЗ, необхідно вивчати предметну галузь для застосування даних ДЗЗ (наприклад, агрономія, лісове господарство, водне господарство, землеустрій тощо).
Пресслужба Поліського національного університету
