За увесь період роботи в музеї побувало понад 3 мільйони відвідувачів із різних країн світу, а колекція сягнула до 25 тисяч експонатів, більшість з яких належить до державної частини Музейного фонду України.

Впроваджуючи принципи інтерактивності музейного простору, «відкритої науки», міжнародного кроскультурного співробітництва, музей став потужним науково-дослідним і культурно-освітнім центром і перетворився на один з унікальних музейних закладів України. Рішенням 26-ої сесії обласної ради, 2020-й рік на Житомирщині проголошено роком Музею космонавтики ім. С.П. Корольова.

Урочисті заходи з нагоди 50-річчя розпочалися з покладання квітів до пам’ятника С.П. Корольову і продовжилися безпосередньо у приміщенні музею.

Серед гостей – заступник голови Житомирської ОДА Володимир Федоренко, голова Житомирської облради Володимир Ширма, заступник міського голови Житомира Сергій Кондратюк, керівник апарату Житомирської ОДА Олег Шарварко, народні депутати України – Тетяна Грищенко та Богдан Кицак, Надзвичайний і повноважний Посол Республіки Естонія в Україні Каймо Кууск, Радник-Посланник Посольства Республіки Білорусь в Україні Кирил Камишев, Голова Державного космічного агентства України Володимир Усов, директор Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Ірина Дячук, автор експозицій музею заслужений діяч мистецтв України, народний художник України Анатолій Гайдамака, а також депутати обласної ради, представники науково-дослідних і культурно-освітніх установ та освітніх закладів.

Також до відзначення пам’ятної дати приєдналися ректор Поліського національного університету Олег Скидан, завідувач кафедри комп’ютерних технологій і моделювання систем Юрій Бродський, які представили Навчально-науковий центр космічних технологій, що діє на базі навчального закладу. Крім цього, з 2020 року в Поліському університеті розпочинають навчання студентів за унікальною освітньою програмою «Космічний моніторинг Землі».

«Космічний моніторинг є однією з найуспішніших і динамічних інноваційних галузей. Він дозволяє отримати однорідну і порівняльну за якістю об'єктивну інформацію одночасно для великих територій, що практично неможливо у будь-яких наземних дослідженнях. Наразі актуальним питанням є отримання космічної інформації, створення космічних продуктів і надання космічних послуг, – пояснює ректор Поліського національного університету Олег Скидан. – Практичними прикладами використання космічної інформації є визначення місцеположення (геолокація), зв’язок, телебачення, інтернет, метеодані, GPS-навігація тощо. Ще більш широким і глибоким є професійне використання космічних даних у всіх сферах діяльності людства. На додаток до традиційної військової і розвідувальної сфери, космічний моніторинг використовується практично в усіх секторах національної економіки. Дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу активно використовуються в аграрному секторі та лісовому господарстві, при вирішенні екологічних проблем, ліквідації надзвичайних ситуацій, у нафтогазовому секторі, управлінні надрами, водному управлінні, транспорті, комунікаціях та телекомунікаціях, муніципальному господарстві».

Поліський національний університет – єдиний в Україні заклад вищої освіти, який має повний космлекс наземних станцій приймання інформації ДЗЗ (три станції приймання на 137 МГц, 1,7 ГГц та 8,2 ГГц), лабораторію ДЗЗ з сучасними програмно-апаратними комплексами оброблення космічних знімків, що потенційно дозволяє приймати дані практично зі всіх відомих космічних апаратів ДЗЗ.

Олег Скидан додав, що у Поліському національному університеті також нещодавно презентували Центр геоінформаційних технологій ArcGIS, який займається питаннями практичного використання ГІС технологій у сфері регіонального розвитку, управління надзвичайними ситуаціями, продовольчої, екологічної, інформаційної та соціальної безпеки.

Саме університет виступив ініціатором створення регіонального інноваційно-космічного кластера «Полісся». Відповідну угоду на початку року підписали 12 перших учасників – Житомирська ОДА, Житомирська облрада, Житомирська міськрада, ДКА України, Національний центр управління та випробування космічних засобів, Музей космонавтики ім. С.П. Корольова, Житомирський національний агроекологічний університет, Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова, Андрушівська астрономічна обсерваторія, ТОВ “ЕСРАЙ Україна”, Центр робототехніки та мейкерства “Robot.ON”, ЗОШ №8.

Зараз у Поліському національному університеті працюють над амбітним проєктом зі створення системи попередження та ліквідації лісових пожеж – «Інтегрована система управління ризиками виникнення лісових пожеж з використанням ГІС технологій». Раніше представили пілотну «Концепцію моделі управління регіоном на платформі космічних та геоінформаційних систем», неодноразово обговорювали можливості використання сучасних космічних та геоінформаційних систем в освітньо-науковій та інноваційній діяльності тощо.

Появі спеціальності «Космічний моніторинг Землі» передувала колосальна робота протягом останніх років: підписали низку угод: з Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь», з ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, з Національним центром управління та випробувань космічних засобів, з Державним космічним агентством України. Провели перший форум «Космічні технології для агробізнесу», а через кілька місяців – масштабний Національний форум «Корольов. Космос. Житомир». Співробітники та викладачі брали активну участь у тематичних заходах, виставках по всій країні, налагоджуючи співробітництво з різними підприємствами й установами. На базі університету відкрилася перша в регіоні інжинірингова школа «Noosphere Engineering School», діє лабораторія робототехніки і штучного інтелекту.